Борщівські сорочки. Колекція борщівських сорочок Галини Гафійчук

Гафійчук Галина з Коломиї вже більше 14-ти років збирає колекцію сорочок з Тернопільської області Борщівського району. Колекція, яку має вона з дочкою, налічує близько 50 сорочок.

Борщівські сорочки, що вишиті вовняними нитками дивовижним крученим швом – унікальні, тому що так зараз вже не вишивають.

У чому полягає унікальність крученого шва, яким вишивали борщівські сорочки?

– Саме полотно, на якому вишивали, могло трохи стягуватися після прання. Складалося враження, що візерунки наче набивні зверху. Та нитки з вовни були товсті, сильно закручені спіраллю – тому досить було ними вишивати стібки, не хрестики. Кручений шов використовувався у другій половині XIX століття, на початку XX. У 30-х ним ще, можливо, вишивали. Ще в селах, що межують через Дністер з Буковиною, було багато борщівських сорочок з квітами.

Як довго вишивали борщівську сорочку?

– Один лише рукав доводилося шити всю зиму, тому що влітку у людей не було часу вишивати. Говорили люди так: народилася дівчинка – одразу починали вишивати для неї весільну сорочку.

Чи легко продають люди свою сімейну вишиванку?

– Якщо жінка сорочку продавала, так це була ще бабусина чи мамина. Ще мама виходила в ній заміж, тоді сама жінка у тій же сорочці вінчалася. Не було можливості або купити, або ж вишити. Якщо люди продати не хочуть – переконати їх неможливо, бо для них це сімейна цінність.

Але таких небагато. Я думаю, що всі, хто продає, робить це заради грошей, інакше просто зберігали би в скринях. Людям потрібні гроші, і продають усе, що продати можуть, ще і правлячи захмарні ціни. Хоча на такі речі встановленої ціни немає, але існують певні межі стосовно простих побутових речей, бо справжніх шедеврів уже майже не зосталося. Та є навіть такі люди, які ставляться байдуже і можуть легко продати. Чим вишивки менше, тим дешевше сорочки. Коли на сорочці вишивки багато – вона дорога. Я собі залишила одну сорочку в колекції – напевно раз 7-8 прала. Її жінка підстеляла в ящику курям, хоча і попросила за неї гроші. Це ще була і рідкісна сорочка, бо в тому районі сорочок збереглося мало – це Снятинський район, Івано-Франківська область.

Бувало, що я приходила до людей – а їм треба було грошей, тому вирішили продати ще бабусину сорочку, яка зберігалася в них на вішалці в чохлі з чистим одягом у шафі. А буває, що люди із горищ її витягають. Мало підлогу не мили тією сорочкою.

У селах тепер зменшується кількість старих сорочок вишиванок? Їх важко знайти?

– Що у людей є – нікому не відомо. Тому що п’ятнадцять  років тому я вважала так само, як і тепер: що вже немає нічого. Проте за п’ятнадцять років удалося зібрати багато сорочок. Звичайно, їх кількість зменшується, тому що йдуть роки – і постійно люди їх продають зі скринь. Борщівські сорочки часто гризе моль, бо їх вишито вовняною ниткою – якщо моль згризла знизу, то під час прання випадає весь візерунок.

Чому борщівськи сорочки вишиті переважно чорним?

– Існує легенда щодо чорних борщівських вишиванок. Колись на одне з сіл Борщівщини набігли татари, загнали людей до церкви – та спалили. Врятувалася тільки одна дівчинка – донька вишивальниці. Вона виросла і заповіла двадцяти поколінням вшановувати пам'ять страчених односельців, вишиваючи чорними нитками сорочки.

Про білу теж є легенда. Одна дівчина з війни чекала хлопця і вишила для нього сорочку. Та не дочекавшись вийшла за іншого. Чоловік знайшов у скрині в неї цю сорочку та звелів спалити, або, принаймні, продати на базарі. Шкода було знищувати сорочку і вона вирішила продати: нехай краще хтось носить. Принісши на базар, дівчина витягла з сумки сорочку, а на ній всі нитки колір втратили та побіліли. То жінка й вирішила собі її залишити, адже чоловік тепер не здогадається. Кожен раз витягала її та плакала. Відтоді почали сорочки вишивати також білими нитками.

Вишивали по білому білим у багатьох регіонах. Чомусь вважається, що лише на Полтавщині. Проте були такі і на Вінниччині, i на Хмельниччині. Навіть на борщівських сорочках зустрічається також біла вишивка на білому тлі.

Носять зараз вишиванки в селах?

– Зараз на вишиванки мода, тому звичайно ж носять. От тільки вже крученим швом не вишивають. На Борщеві також зараз чорні вишиванки вишивають, але тепер хрестиком. Хоча візерунки схожі на ті, що на старовинних вишиванках.

Скільки коштує старовинна борщівська сорочка?

– Вишита рясно та добре збережена вишиванка ручної роботи – від 5000 гривень.

Копіювання матеріалів з сайту "Хрестик" можливе тільки за згодою адміністрації!

Цікаво знати